Сумую за тими часами коли не було інтернету і не розводилися всякі срачі навколо бандерівців,коли політики не маніпулювали прізвищами Бандера,Шухевич і ОУН та УПА задля підвищення свого рейтингу на Західній Україні,а про Стуса і про Симоненка забувають,які також немало зробили для України,а скільки ше таких було,але їх згадують лише коли день народження або день смерті.шкодую за тими часами коли не було всяких "свобод".тоді,при Кучмі, в кожному районі в безпосередніх місцях де відбувалися бої партизанів з НКВД проводилися урочисті памятні заходи і я малий туди їздив,і я малий вже тоді дивився на них,як на героїв бо я чув історії не з телевізора і не від політика,я чув історії від діда,від баби,від бійців УПА,я бачив криївки в яких вони переховувалися і в яких себе знищували,ми з хлопцями щонайменше робили розкопки на двох таких криївках і знайшли там багато чого цікавого.на тих урочистостях не було політичних стягів,там не виступали політики,на таких урочистостях не відкривали памятники там відкривали каплички,там співали в колі старі бійці патріотичних пісень і навколо них збиралося купа дітей,молоді і навіть старших,які тихо слухали.мені боляче зара читати коли піднімається тема українського націоналізму і хоча розумію,що зара також може піднятися срач,але наболіло.я не оперую фактами і роками я знаю,що мені розказували люди,яким я в праві вірити.В мене свої герої яких я ніколи не зраджу так,як вони не зраджували нас.
Зродились ми великої години
З пожеж війни, із полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.
І ось ми йдем у бою життєвому -
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Не хочемо ні слави, ні заплати.
Заплатою нам - розкіш боротьби!
Солодше нам у бою умирати,
Ніж жити в путах, мов німі раби.
Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій!
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.
Велику правду - для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе!
Вітчизні ти будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад усе!
Веде нас в бій борців упавших слава.
Для нас закон найвищий - то приказ:
"Соборна Українська держава -
Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ"
Ой у лузі червона калина
Похилилася.
Чогось наша славна Україна
Зажурилася.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино,
Маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно,
Маєш вільний рід.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Ой у полі ярої пшениці
Золотистий лан.
Розпочали стрільці січовії
З ворогами тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер
З широких степів,
Та прославить по всій Україні
Січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Ой у лісі, на полянці
Стояли повстанці,
Посходились до потічку
Вмиватися вранці.
Декотрі ся повмивали,
Декотрі стояли,
Більшовицького нападу
Ся не сподівали.
Кулемети терескочуть,
Мов ті навіжені.
Крикнув сотник Соловейко:
"Хлопці, я ранений!".
misko в друзья
